Любила

З тобою нашу зустріч не забуду,

І як змішалися всі в голові думки,

Як дивно всі дивились на нас люди,

Коли зривали ми закохані замки.

За обрієм десь сонце вже зникало,

І упиралися дороги в глухий кут,

І на воді човни всі хвилювало,

Ми маємо прокласти свій новий маршрут.

Любила,

У руїнах вся моя душа,

Мене залишив душу забравши.

Навіщо,

Мене одну назавжди лишив,

Почуття зруйнувавши.

З нуля життя я знову починаю,

Мені здається, що з тобою ми гравці,

І труднощі життєві я здолаю,

Від почуттів зламала я всі олівці.

Дивлюся краєвиди озера,

Свого життя рахую знову я хвилини,

В старій автівці музика не гра,

Я чую, як співають за вікном хуртовини.

Любила,

У руїнах вся моя душа,

Мене залишив душу забравши.

Навіщо,

Мене одну назавжди лишив,

Почуття зруйнувавши.

Любила,

У руїнах вся моя душа,

Мене залишив душу забравши.

Навіщо,

Мене одну назавжди лишив,

Почуття зруйнувавши.