Анархія

Гострим наточеним розбитим склом,

Я захищаюсь від толпи незнайомих мені,

Та дивних доволі по одягу бідних можливо людей,

Дивні наряди вирази, сказані мною колись, давно вже забуті мотиви, та обіцянки, яких я б ніколи не виповнив,

Я з дитинства боявся дивитись в очі людей які, мені брехали колись, і забули, але я пам’ятаю, знайте я пам‘ятаю

Моя мама давала мені замість їжі, пігулки серотоніну, мій батько приходив додому раз у три дні, з‘їдав їх всі, і знову тікав,

У школі мене били ногами, кидали пусті пляшки із під пива балтійського темного,

Із столовой найдешевішого,

Хто більше лякався, тікав і ховався, від мене- читали легенди що гидкою смертю помре, той, на кого мій погляд сьогодні паде,

А в моїй квартирі,

Ходить вбивця і насильник,

Сирійний мисливець, полюється

на душі гарних людей,

Він залишив свій номер і своє ім‘я-

Абсолютна анархія,

Абсолютна анархія

Місто стягне у долонях останній вогонь нашої віри, зімкне і кине в смітник, бо кому, кому ми потрібні,

Всі мої мертві знайомі були набагато залежні від важких речовин, рубідій і фосфор в крові більш ніж 30%,

Скажуть краще не жити ніж жити в полоні димів та шприців, важкої системи, пів дня ритись в помойках шукати надії й відношення,

Не озиратися по сторонам, шукая у людях просвітлення, скажуть: "На себе дивись", коли в їх хаті пожар

а в моїй хаті війна,

А в моїй квартирі ходить вбивця і насильник,

Ділить нас на бідних та скупих,

Пише на дорогах своє ім‘я- абсолютна анархія,

Абсолютна анархія,