Праведна війна

Одного разу в Нічному королівстві нового обрали короля

Змучений вічною війною, він свою армію зібрав

Йшов на сосіднє королівство, за головою короля

Тільки не знав, що сієй народ вже сам йшов короля свого вбивать

В місті моєм лунає крик

Селяни хочуть бій

А під палацом натовп, паморочні лицарі стоять

У вогких підвалах за пляшку

Горілки бійня на ножах

Шматком тканини підпаливши

На останніх сірниках

Горіла площа, красна-красна, чорним, праведним вогнем

Вони схрестилися мечами, білью, під шум сирен

І на вогні народ палає, за королів молясь

Бо точно знають вони, що це наша праведна війна

А наш король не вірить в смерть

Увірував народ

Під протестанськими хрестами

Що на бій шли без щитів

Врата ворожі знесли геть

І знає кожен чорт

Моя дружина виткана із сталі

Ковальської печі

Як тільки сонце вийшло

І бруд засохлий на руках

В моєму небі світить лиш заграва від сокири

Слава не достається дурням

Тебе чекає твоя праведна

Горіла площа, красна-красна, чорним, праведним вогнем

Вони схрестилися мечами, білью, під шум сирен

І на вогні народ згорає, за королів молясь

Бо точно знають вони, що це наша праведна війна

І бачать всі, як на даху зустрілись на очах

Застиг народ, і час усюди також застигав

Як, чуєш, свист? І кров на лізо білого меча

Летіли сльози з головою Нічного короля