Летимо (feat. Тулим)

В тьмяному світлі ліхтарів на тлі безсонння вечорів

Ім’я немає значень завжди бракує качу

Глядачам бракує панчів для панчів глядачів

Завжди чогось бракує та я говорю з приймачів

Я далі в ділі я знайшов третє дихання серед двох

25 годин між двадцятичотирьох

Серед 8 знайшов девять нових октав

Серед 7 днів вісім під римованого сплав

Літав наче смерчі в порожнечі

Проти течії вечори ночі дні

Одні бої вони без правил

Я не мовчу немаю права

Немає тих хто крикне браво

Є 100причин кинути справу

Одна любов тримає прапор

Я літав на бітах так щоб зривало дах

Багато атак відбив щодоби удар по стилю

Мені підсилу пробити стелю

Розкрити крила доки так зле їм

Мене почують над землею

Ми летимо

Виходим за межі себе

Ніхто не встежить,

І хай не бентежить

Те що у серці живе

Поки ніби птах я літав на бітах,

Пробирав до мурах, не по головах,

Та не забирав, те що не моє, та виривало дах,

Знову покидав дім, і шукав далі по містах

Світло у очах коли у руках мав свій фах

По рядах риму томагавк,

Вміло додавав ризики, та не вигадували собі страх,

Коли обирав свій шлях, знав

Напрям, та не гнав,

Де не було виходу не заліпав,

Знову будував, не лягав де впав,

Вболівав за свою мрію,

Поки поки ворог капітулював,

Не переливав у порожнє, не перегинав,

Далі мій голос лунав, і не забував, що це знак,

Намагався не ловити гав,

Та не перебіг на бік ватаг, що не розуміли мій альманах,

Досі не літав, де не давали би крилам увесь розмах,

Немало перебрав, далі обирав більш вірогідний сплав,

І знову тягнула рутина у водовороти замилених благ,

Напряг я зняв, і відчув безліч пере-переваг,

І намалював свій світ так, як вони бачили тільки у снах…

Ми летимо

Виходим за межі себе

Ніхто не встежить,

І хай не бентежить

Те що у серці живе