Тихо плакала

А вона тихо під цю пісню плакала Сльози з очей на пальто її капали Наче мантру говорила собі Серце, серце, не боли, не боли А вона тихо під цю пісню плакала Сльози з очей на пальто її капали Наче мантру говорила собі Серце, серце, не боли, не боли Ти на метро, але потяг рушив, чекати пізно В ейрподсах так тихо-тихо лунає пісня Десь позаду там ескалатор і вихід в місто І тобі тісно, хоч станція пуста Сховаєм дні самотні у капюшоні ми Йдуть вагони до Оболоні, а далі - хто куди Дві долоні, одна у одній - тримай чи відпусти Біль місцевий і на кінцеву вагон піде пустий А вона тихо під цю пісню плакала Сльози з очей на пальто її капали Наче мантру говорила собі Серце, серце, не боли, не боли А вона тихо під цю пісню плакала Сльози з очей на пальто її капали Наче мантру говорила собі Серце, серце, не боли, не боли Я кожну ніч просила в неба, щоб гріло Щоб ти поряд і не боліло Щоб любив мене Хто час поверне тепер? Так замало світла Спогади по колу Без його обіймів Я наче без дому Знаєш, знаєш, знаєш, я не раз Малювала подумки наш дім, наш перший вальс Серце не вблагаєш, згаєш, згаєш тільки час Я кохатиму тебе, допоки сонце тут не згасне А вона тихо під цю пісню плакала Сльози з очей на пальто її капали Наче мантру говорила собі Серце, серце, не боли, не боли А вона тихо під цю пісню плакала Сльози з очей на пальто її капали Наче мантру говорила собі Серце, серце, не боли, не боли