В пустій кімнаті

В пустій кімнаті ти так мило спиш В волоссі павутиння снів Я Бога прошу: її не залиш До останніх днів! Дощ співає нам за вікном затяжні пісні Випробовує наші стіни, чи міцні Так люблю, як звучать твої приголосні-голосні Запитай, чи забуду я твій голос? Ні В пустій кімнаті ти так мило спиш В волоссі павутиння снів Я Бога прошу: його не залиш До останніх днів До останніх днів Прихилю до колін твоїх свою голову Проскануй вустами душу оголену І я завжди хотіла сонця, хоч любила і грозу І стільки плакала, що виплакала тебе як сльозу Такого чистого З одного тіста ми Знаю, що ти мов трав мій настій Але вибач, що не постійно випита (не постійно випита) Ти покидаєш постіль, постій Поки сонце не почне по стінам бігати В пустій кімнаті ти так мило спиш В волоссі павутиння снів Я Бога прошу: її не залиш До останніх днів! (До останніх днів)