Осінній жовтий лист кружляє зверху вниз
Мені наспівує пісні
Ти кажеш: не журись, я повернусь колись
Не обіцяй цього мені
І марно не кажи, і не тривож душі
Мені лишилися пісні
Бо знаєш ти сама, що йде до нас зима
І так далеко до весни
Золотава осінь розпустила коси і птахом у небо летить
За тобою буду все життя жаліти і серденько буде боліть
Золотава осінь йде простоволоса, шепоче мені — "зупинись"
І питає вітра, де так довго він баривсь?
І знову жовтий лист — від осені сюрприз
Дарує усміх золотий
Кажу слова не ті, гублюсь на самоті
Лиш на прощання погляд твій
І марно не кажи, і не тривож душі
Мені лишилися пісні
Бо знаєш ти сама, що йде до нас зима
І так далеко до весни
Золотава осінь розпустила коси і птахом у небо летить
За тобою буду все життя жаліти і серденько буде боліть
Золотава осінь йде простоволоса, шепоче мені — "зупинись"
І питає вітра, де так довго він баривсь?
Золотава осінь розпустила коси і птахом у небо летить
За тобою буду все життя жаліти і серденько буде боліть
Золотава осінь йде простоволоса, шепоче мені — "зупинись"
І питає вітра, де так довго він баривсь?
І питає вітра, де так довго він баривсь?
