Стилет чи стилос? — не збагнув
Двояко вагаються трагічні терези
Не кинувши углиб надійний якор
Пливу й пливу
Повз береги краси
Там дивний ліс зітхає ароматом
І ввесь дзвенить од гимнів п'яних птиць
Співа трава, ніким ще не зім'ята
І вабить сном солодких таємниць
Там зачарують гіпнотичні кобри
Під пестощі золототілих дів
А тут — жаха набряклий вітром обрій
Привабить, зрадить і віддасть воді
Та тільки тут веселий галас бою
Розгоном бур і божевіллям хвиль
Безмежжя! Зачарований тобою
Пливу в тебе, в твій п'яний синій хміль
