Європа мовчала

Лиш боротись значить жить нам заповів Франко Борітеся поборете писав Тарас давно Чи поборемо, чи вистоїм чи ляжемо на щит Чи боротись нам до скону поки цей не згасне світ Не приймаю в собі сумнівів Та не втікти від образів Коли бачиш як ламається те, шо більше не відновиться Питанням за питаннями Вспливають в голові Від них по шкірі холод До болі у груді Коли Україна за волю вмирала Європа мовчала Європа мовчала Європа мовчала Коли Україна дітей своїх втрачала Ви лиш брехали Ви лише крали Ви лиш брехали Що якщо все зупиниться Що як все розвалиться Що як твою мову закопають у підвалах цих Що як всі пісні, всі книги, усі вірші Спалять на кострах майданів твого міста Не писатимуть про ту, що сміялась у в сні Не співатимуть пісні Про всіх заїбавших псів Не побачимо той фільм Про тих клятих близнюків Все розщеплять на шматочки Чорним тріском Батогів Що якщо нам бігти треба буде, щоб не вбили? Чи багряного життя ми відчуєм своїм тілом? Чи вуста наші повторять ці слова що раз втікаючи Ліпше вмерти біжучи Ніж жити загниваючи Щоб жити всі кайдани Розірву сказав Тичина Та забув зняти ярмо, то яке скрутило шию Чи ти зрадник, чи герой Не побачити очима Як Боротися в тіні? Під дамоклевими мечами Ці думки, розтануть наче сніг Вибір є завжди Завжди та не у всіх Ці думки, розтануть наче сніг Вибір є завжди Завжди та не у всіх Ці думки розтануть В голові неначе сніг Кажуть Вибір є завжди Хоч завжди та й не у всіх Війна не має піти далі від батька свому сину Щоб ніколи знов не обирати Чи бігти як Багряний Чи лишитись - як Тичина