Може, ми й не друзі.
На твоє Прощай...
нахилився в тузі,
облітає гай —
синій, синій, синій...
Тінь... день... сум...
Це листи осінні
на твою красу.
Де летить широко
в небо димний жах,
там біжать дороги,
вулиці біжать...
Вулиці широкіі,
на стіні плакат,
а на тім плакаті
чорная рука.
Ну, а під рукою
літери, як кров,
не дають покою,
кличуть знов і знов...
Одірву я руки,
губи одірву,—
тільки серце стуком
падає в траву...
Може, ми й не друзі?.
На твоє Прощай...
нахилився в тузі,
облітає гай —
синій, синій, синій...
Тінь... день... сум...
Це листи осінні
на твою красу.
