Ти сказала, що кохала, але це було давно
Свої мрії відпускала у розчинене вікно
Ти лягала спати, в сутінках кімнати
Вже комусь не було що казати
Те своє, що ти любила, ти кудись, чомусь поділа
Не знайшла і не згубила, просто втратила його
Дні і ночі пролетіли, просто мрії постаріли
А вже і не важливо, "Хто?" й "Кого?"
А листя падає, падає, щось мені нагадує
А я собі пригадую, тебе
Листопадами, падає, кружляє листопадами
І вже давно не пара ми, ти де?
Ці бездонні сині очі і холодні, довгі ночі
Страхом заворожують тебе
А ти малюєш на папері, як він зайде в твої двері
І тебе в самотності вкраде
А листя падає, падає, щось мені нагадує
А я собі пригадую, тебе
Листопадами, падає, кружляє листопадами
І вже давно не пара ми, ти де?
Листя падає, падає, щось мені нагадує
А я собі пригадую, тебе
Листопадами, падає, кружляє листопадами
І вже давно не пара ми, ти де? (ти де?)
