Білі лебеді

Коли в село приїду із важких доріг Я попри твою хату все іду А на твоїх воротях білі лебеді Намалював хтось, що разом пливуть І мимоволі згадую шкільні роки І перший поцілунок навесні І як у світ широкий полетів кудись Шукати щастя, долі в чужині І мимоволі згадую шкільні роки І перший поцілунок навесні І як у світ широкий полетів кудись Шукати щастя, долі в чужині Манили вдаль мене вогні великих міст І вин кришталь, і блиск чужих вітрин Так пролетіли роки швидко, наче мить І ніби все придбав, а все ж один Лиш в серці гіркотою знову запече Як в небі крила тихо зашумлять І як побачу в небі білих лебедів Що в рідний край із вирію летять Лиш в серці гіркотою знову запече Як в небі крила тихо зашумлять І як побачу в небі білих лебедів Що в рідний край із вирію летять Стою тепер один на роздоріжжі днів Здається, все знайшов, а чи згубив? Бентежать душу лебеді мої сумні Що так давно невинно залишив І хто спитає: добре, а чи зле мені Наллю вина, згадаю ті роки Де на воротях два знайомі лебеді Попри моє кохання проплили І хто спитає: добре, а чи зле мені Наллю вина, згадаю ті роки Де на воротях два знайомі лебеді Попри моє кохання проплили Де на воротях два знайомі лебеді Попри моє кохання проплили