Колись мій страх водився поруч десь
Живився слабкістю темних думок
Приймаючи життя як тяжкий хрест
Я не зважався на впевнений сміливий крок
На щастя чіпкий смуток
Звільнить від тісних тенет
Я житиму із вірой що новий
Звучатиме за приспівом куплет
Я знаю прийде день колись цей біль мине
Значним відчую незначне
І знов зрадію барвам
Крізь хмари світло вийде і раптом буря вщухне
Щось мусить звільнити мене
І пустота відпустить
Здавалось глибина німа затягне в страшну імлу
І міцно огорне підводна течія
Вона веде мене в безмежну пустоту
Я вже не бачу ні поверхні ні дна
На щястя чіпкий смуток
Звільнить від тісних тенет
Я житиму із вірой що новий
Звучатиме за приспівом куплет
Я знаю прийде день колись цей біль мине
Значним відчую незначне
І знов зрадію барвам
Крізь хмари світло вийде і раптом буря вщухне
Щось мусить звільнити мене
І пустота відпустить
Чи пустота відпустить
Чи пусто та відпустить
Затягне в пустоту німу безмежну пустоту
Зникаю зникаю
Веде у глибину глуху
Це у всі сні чи наяву
Я тону я тону
Я знаю прийде день колись цей біль мине
Значним відчую незначне
І знов зрадію барвам
Крізь хмари світло вийде і раптом буря вщухне
Щось мусить звільнити мене
І пустота відпустить
