Біографія

В 15 офіційно стала сирота, та слово це не ранить так Як ранить правда, що любима ніколи батьками й не була Що задушила б подушкою краще казала мама моя З дитинства бачила, що синька - це на горлі петля Але самотність розділяє мою тільки вона Не пробачати навчив батя - якщо піднята рука Та мама ж пробачала - пробачу мудаків і я Холодним містом як бродяча собака блукала Все що боліло - в постіль викричала, виплакала Я лиш хотіла, щоб любили і любила Та вся любов дешева зараз, а я так дорого платила І поки заздрили суки, стежили і раділи Зробила з себе борця, хоч і не висихали вії Ніхто ж на мої збиті коліна не дув і не питав болить? То ж нічого, мала, казала собі нить Доросла стала я Не по своїх роках Навчилась все сама З сльозами на очах Стою співаю тут А у душі салют Жива на вигляд А всередині давно вже труп Давно вже прокидаюсь, обіймаючи холодну постіль Гаряча кава, робота, собака, тексти, спать на ранок о шостій Фальшива посмішка на face, в очах душа розбита Пусті кармани, та хоч матір'ю тепер не побита Все питала класуха про синці по всьому тілу Було десь років сім, а вже все нахуй зачерствіло Пройшли роки - на партаки їх замінила Та перепрошивку пам'ять так і не зробила А там батя помирає у ліжку, мама по хахалям Сестру від носаків захищаю, бувши сама дитям І скільки ще всього, та розказати нема сили Але навіть сталеве серце від такого б защемило Самооцінка як розбитий повністю стакан Все це залишило невидимий жахливий шрам Коли співала в школі на свята пісні батькам Вас не було, то ж може хоч тепер почуєте ви там Доросла стала я Не по своїх роках Навчилась все сама З сльозами на очах Стою співаю тут А у душі салют Жива на вигляд А всередині давно вже труп