Ма, я не хворий

Моросий ранок, спускають трап

Понівечені сходи скриплять під корозією тисяч крапель

Я не проспав, мій перший травел без зупинок у містах

Унило стюарди кивають на прощання

Я був би радий прочалапати сам

Насититись туманом вдоста під знайому пісню

Та поки ззаду з перегаром юний аспірант

Салом сперся на коляску, чи то крісло колісне

Мене вивозять новим транспортом, на нозі трансплантат

А я сміюся голосно

Я у Львові, поранений кволий солдат

А там мою спорягу паци поділили порівну

Любий полкан мій не плакатиме, він на штабі накатить

Чарку Десни, каряво вліпить підпис

Мене звільнено, мама приймай сина з війни

Я в своїм кріслі їду підкоряти місто

Ма, я не хворий

Дома все не так, Ма, не всі кулі свистять

Бля є ж повітряні кулі, є вода не з калюж

Є навіть з кулєра, є з фільтром курєво

Мої би не повірили, тут даже тачки ліворульні

Град із неба вибиває тут вікно, а не роту

В гамно-погоду ти не йдеш в суботу на роботу

І як в кіно, сім'ї Різдво стрічають з Колою

Тут Ані Лорак, а не сігу пускають по колу

Тут, коли харєвно, ти лізеш в теплу ванну

Тут, коли зрада, вдягнув сорочку вишивану

Тут за пройоби не грозить нікому ампутація

І шеф, а не твій ротний, просто насварить пальцем

Мені би волю я би жив з кротами, від ваших кальок подалі

Намет собі б поставив

Лікарі й реабілітація не допоможуть

Навіть якби хтів, не став би на вас схожим

Ма, я не хворий

Моросий ранок, пустий вокзал

Я штукильгаю до автобуса напрям Широка Балка

Не ображайся, я так хотів, Мам

В кишені штамп, повністю придатний