Вініли

В прокурених, сірих До бетону зашарпаних стінах Я чекаю тебе, моя мила І ніщо не завадить мені забивати тобою весь час по хвилинах Я чекаю тебе, мила, хоча би голос на вінілах Я — віршами до крику, та знаєш, це все так даремно, але по хвилинах Я чекаю тебе, мила, хоча би голос на вінілах І ніщо не завадить мені забивати тобою весь час по хвилинах Вініли нагадають про все Залиш мені на пам'ять себе І навіть коли осінь мине Вініли нагадають той день Вініли нагадають про все Залиш мені на пам'ять себе І навіть коли холод мине Вініли нагадають тебе Ти там, де квіти і пальми Я — там, де пацики і ці двори Як я для неї став зайвим? О мама вулиця, мені скажи Мене турбує це голе небо Але вже більше не хвилюєш ти Як я любив тебе — знає вітер Тепер благаю: відпусти! Відпусти! Вініли нагадають про все Залиш мені на пам'ять себе І навіть коли осінь мине Вініли нагадають той день Вініли нагадають про все Залиш мені на пам'ять себе І навіть коли холод мине Вініли нагадають тебе