Друже (вірш)

Скелети у шафі бувають різні Одні симпатичні, інші не дуже Не заперечуй, що ти одружений Я дуже давно тебе знаю, друже Ми разом ходили по воду і в школу Та сперечалися про рибу й гроші Те, що тоді було по приколу Сьогодні не коштує навіть мороші Шикуються шинки шокованих штопорів На залишках крейди шкільної дошки В цих скарбничках замало отворів А ті, що є, затуляють мошки Я буду тобі посміхатися стоячи Щоб шану віддати твоїм звитягам Зі слів нескінченних поеми створюючи І зошит даруючи освітянам