Н.Н.З.

У відчинені двері Ти ввійдеш тільки раз Саме так як у річку Не застрибнеш ти двічі Кожен може змінити Свій погляд і час Але важко буває Підводити вічі Силуети дощу На розхристаних вікнах Не підвищує настрій В колонках муза Збитий подих в чужих Заплямованих числах І сусідська хода Не така вже м'яка Під спекотними хмарами Парять дощі У комп'ютері знов Полетів вентилятор І співаю пісні Переважно сумні Мабуть змінює він Свій природній фарватер В телефоні гудки Не чекають на нас Поруч безліч людей Але всі неприємні За будинком моїм Величезний камаз Але кавуни в ньому Зазвичай химерні Забираю гітару І йду на балкон Там заплющу я очі І вдарю по струнах Вітер пісню співає Мені в унісон Щоб не важко її Було нести по людях Покривало життя Знов зсувається вбік Всім під ним знаю точно Я місця не буде Я під нього залізти Так чомусь і не зміг Але вірити хочу Що ніхто не забуде Мене не забуде