Коли (вірш)

Коли дивишся морю в очі Завжди відчуваєш провину За свій юний вік, за країну За поцуплену кількість бурштину Коли дивишся в очі горам Відчуваєш натхненність і силу Перепрошуєш, що не приїхав раніше Ногами почухати їхню спину Коли дивишся прямо на сонце Чітко в якийсь момент розумієш Що перестав відводити очі Тихо говориш, а не гучно німієш