Разом і до кінця

Не зрозуміти, не збагнуть, чому так важко дали йти.

Що буде завтра, чи за мить, скажи?

Мої молитви до небес, чомусь, залишені одні,

І ми самі на цій війні.

У спину постріл пролунав, колишній брат, чомусь, стріляв.

Вкраїни син у полі чистім впав.

Та не згасити у очах, святую правду, що як птах,

Летить крізь біль, не бачить страх

Там де вогонь палає за слово Кобзаря,

За право жити вільно разом ми, і до кінця!

Чому дітей втрачає за слово кобзаря,

За право жити вільно рідна земля.

Настане день і забринить надія в серці ручаєм,

Червоні плями зможем змить дощем.

І наша воля ще жива, і наша віра оживе,

Ти тільки знай що все мине.

Там де вогонь палає за слово Кобзаря,

За право жити вільно разом ми, і до кінця!

Чому дітей втрачає за слово кобзаря,

За право жити вільно рідна земля.