Холодна кава на столі
В самотній кухні
Вчорашній попіл на розірваній червоній сукні
Ми досить довго шукали вихід сам на сам
Та зупинилися у кроці
Від любовних брам
Сліпе ігнорування кожної зі ста причин
Вело до краху почуттів і зміни величин
Страх залишитися самотнім
Різко і одразу
Перевищував бажання бути разом
Не мовчи
Шо завгодно тільки
Не мовчи
Не тримай в собі
І відпусти
Змиють сумніви
Твої дощі
Сто повідомлень непрочитаних
В поштовій скриньці
Ми твердо вирішили далі жити поодинці
З розбитим серцем точно краще
Ніж аби з ким
Пускати в стелю обіймаючись
Солодкий дим
Переживу, перетерплю
Перетравлю негоду
Допоки встановлю в душі
Сприятливу погоду
Осяє нове сонце
Сформульовану мету
І допоможе зустріти нарешті саме ту
Не мовчи
Шо завгодно тільки
Не мовчи
Не тримай в собі
І відпусти
Змиють сумніви
Твої дощі
Я благаю тільки
Не мовчи
Шо завгодно тільки
Не мовчи
Не тримай в собі
І відпусти
Змиють сумніви
Твої дощі
