Квітка

Це моя вина

Що ти є сама

Поливав тебе

Кожного дня

Щойно проросла

Між нами стіна

Це було дарма

Це любов біда

Це моя вина

Що ти є сама

Поливав тебе

Кожного дня

Щойно проросла

Між нами стіна

Це було дарма

Це любов біда

Квітка гарно проростала

Корені у землю впʼяла

А він поливав щодня

Щоб сяяла лише вона

Жоден пелюсток не впав

У Бога він благав й благав

Заглядались всі навколо

Квітка виглядить казково

Тоді стіну збудував

Зробив квітці власний храм

Але упав той пелюсток

Жовтий осінню листок

Він водою заливав

Весь свій час їй приділяв

Квітка вʼяла на очах

І прийшов найбільший страх

Це моя вина

Що ти є сама

Поливав тебе

Кожного дня

Щойно проросла

Між нами стіна

Це було дарма

Це любов біда

Це моя вина

Що ти є сама

Поливав тебе

Кожного дня

Щойно проросла

Між нами стіна

Це було дарма

Це любов біда

Ставив ґрунт найбільш родючий

Біль ставав усе гнітючий

Більше лив води в коріння

Швидше гинуло творіння

Блідла квітка на очах

Лежав тягар на плечах

Перестав я пити воду

Вся вода іншла на вроду

Але не допомагало

А життя лиш руйнувало

Впав останній пелюсток

Череп на гору кісток

Найцікавіше, малята,

Не була казка клята,

Цей вірш був не про квітки

Листопад, чи пелюстки…

Це моя вина

Що ти є сама

Поливав тебе

Кожного дня

Щойно проросла

Між нами стіна

Це було дарма

Це любов біда

Це моя вина

Що ти є сама

Поливав тебе

Кожного дня

Щойно проросла

Між нами стіна

Це було дарма

Це любов біда

Ла-ла-ла-ла

Ла-ла-ла-ла

Ла-ла-ла-ла

Ла-ла-ла-ла