Наївна проза монолагами затискує м'язи
Міняюся позами з речима на підлозі
Розкидана пом'ята повторюю по колу фрази
Заповнюю паузи
Боюся ночі
Не маю контролю вві сні над своїми думками
Кошмари
Це твоє обличчя
Під різними кутами
Візерунками безвиразними
Раз за разом ми
Раз за разом ми
Ра заразними
Раз за разом ми
За разом
Зараза
Сад людських утіх трактуй як тортури
І дама що марно адама коха
Нерозумна натура
Не будь дура
Не будь дура
Не будь дура
Це теж форма бунту остання
Ігнорування розп'яття на арфі
Не виглядає як покарання
Достатнє
Щоб хоч трохи стало простіше
І знову вертати своє неприкаяне собі ж невтомно обличчя
У відображенні цілісно бачити повно без бліків і глітчу
Бажання спинити спинитись і більше без смаку рвоти
Вагання усіх за і проти
Візерунками безвиразними
Раз за разом ми
Раз за разом ми
Ра заразними
Раз за разом ми
За разом
Зараза
