Восьма cтрата

Ти восьма страта, що спіткала мене Неначе "Локаст", поглинаєш мій світ Голодна погань виринає з печер Аби забрати те, що було моїм Забракло волі для дій Розкажи мені про те, що я — причина твоїх вад Виправдовуй зраду низкою підстав До останньої краплі, до спустошення тіла Ти залишаєш порожнечу і страх Що вже ніколи не зможу любити Не відчуваючи минулого жах Навіщо кличеш мене? Я не почую через прірву брехні Все ще бажаєш мене? Твій втішний приз — гнити на самоті в лайні Потвора спритно прослизне і завмре Вона чекає на той слушний момент Коли вразливості розкриєш свої Криваві сльози будеш лити, марити у пітьмі Розкажи мені про те, що я — причина твоїх вад Виправдовуй зраду низкою підстав До останньої краплі, до спустошення тіла Ти залишаєш порожнечу і страх Що вже ніколи не зможу любити Не відчуваючи минулого жах До останньої краплі, до спустошення тіла! Згинь, зникни, згори Нікчемна покруч, що Скиглить, верещить Лякливо криється у тіні від бід