Коли місто спить
Вічність або мить
Справжні почуття
Прокидаються
І в наших серцях
Залишають знак
(Залишають)
Звичний шум доріг
Слухав і зберіг
Всі наші думки
Слова пошепки
Місто водночас
Чує усіх нас
(Увесь час)
І ми
Усі
Кудись летим
В трамваях, пішки і в таксі
Та очі
Сяють наче
Вогні яскраві уночі
Долаю відстані такі самотні
Шукаю істини десь у безодні
Їх одиниці, я думала сотні
(Сотні)
Відстані безповоротні
Долаю, долаю відстані
Долаю, долаю відстані
Долаю, долаю відстані
Долаю, долаю відстані
(Відстані)
(Долаю я)
Пролітають дні
Будні голосні
Не встигаю я
Озирнутися
Плине швидше нас
Без зупинки час
(Без зупинки час)
І за кроком крок
В тенетах думок
Правда губиться
В наших вулицях
Варто віднайти
Та не хочеш ти
(Не хочеш ти)
Страшно нам, нам усім
Наробити помилок
Ми не взмозі спинитися
Натиснути на стоп
Я йду, ніби добре усе
Та в глибині
Я шукаю сили
Подолати відстані
Долаю відстані такі самотні
(Долаю)
Шукаю істини десь у безодні
Їх одиниці, я думала сотні
(Сотні)
Відстані безповоротні
Долаю, долаю відстані
(Долаю)
Долаю, долаю відстані
Долаю, долаю відстані
(Відстані)
Долаю, долаю відстані
(Відстані)
(Долаю я)
