Ми тут не самі
В пам'яті занесені
Ми тут не самі
(Ми тут не самі)
Ми тут не самі
В пам'яті занесені
Ми тут не самі
(Ми тут не самі)
Ми тут не самі
В пам'яті занесені
Небо нам не дасть тепла, сонця майже нема
Тінь сідала біля нас, сунься — вона жива
Я натискав на плей, мінялись пори року
Випари, хардкор мій, випускали пори року
Я втікав від себе сам, про це писав
Про це з воза шукати: куди поділись небеса?
Паранормальний світ, де ранок ранить зір
Я викрадав тепло у лав, ховав у рани сніг
Та не додому ми йшли, ми покидали наш дім
Епіцентр подій, нам покидали вожді
Ми перетнемо море, перетнемо океан
Шукали щастя в людях, але там його нема
Час все біжить, а ми біднішими не стали
В тому нічого такого - ми поснідаєм глистами
Встанемо з диванів, містами та не самі
Нас називатимуть так: Останні та незламні
Далі постелимо лезо, підемо по ньому босими
Наскільки вистачить людей, напевно до зими
Цікаво: чи залишаться для нас сидячі місця?
Втомились наші ноги, втомились і серця
Ми тут не самі
(Ми тут не самі)
Ми тут не самі
В пам'яті занесені
Ми тут не самі
(Ми тут не самі)
Ми тут не самі
В пам'яті занесені
