Ніби ножем відкрилось горло
Та не даремно
Червоне по стінах, по венах чорне
В очах так темно
Головою об стіни, головою об стіл
Не залишай мене у хворому сні
Головою об стіни, головою об стіл
Не залишай мене
Як квітка біла крізь чорний сніг
Пробилася куля в череп
Я вже не бачитиму уві сні
Твоє обличчя. Мене не клич
Мій човен знайде свій берег
Губи знайдуть свій келих
Час дає всякому соку вино
Я не чекаю, мені все одно
Час дає всякому соку вино
Я не чекаю, мені все одно
Ніби ножем відкрилось горло
Та не даремно
Червоне по стінах, по венах чорне
В очах так темно
Ізсередини ізсохша тінь вилізає
Не вмикай світло, мене не видно, ніхто не знає
Маятник в голові
Нарощує амплітуду
Нарешті весна в крові
Нарешті тебе забуду
Ніколи ще в очах не було так темно
Я забув твоє обличчя та не даремно
Ніколи ще в очах не було так темно
Я забув твоє обличчя та не даремно
Ніколи ще в очах не було так темно
Я забув твоє обличчя та не даремно
Ніколи ще в очах не було так темно
Я забув твоє обличчя та не даремно
