Тікала стежкою уявною
Себе загнала
Зліва, справа нікого
Боляче, хіба ти не знала
Що сильною ти народилася?
Гаряче буває
Коли закохалась по вуха, а в тебе ні
Стоячи чекати на щастя
То марно, а ти засиділася
Не мовчи, коли щось турбує
Ти ліпше не іншим – собі кажи
Ломота в тілі потроху пускає
Отямившись знаєш, знаєш
Роби те, що мусиш
Роби те, що маєш
Людина літає, крил не має
Себе то рятує, то ламає
Себе то рятує, то ламає
І на землі місце все шукає
Людина літає, крил не має
Куди не ступає – все чіпає
Себе то рятує, то ламає
І на землі місце все шукає
Втомлена, коли заїбалась
Терпіти себе і цей милий світ
Зроблено, минуле минуло
Тож часу не гай і будуй свій цвіт
Сповнена великого щастя
Ти вже не тікаєш, як з року в рік
Створена, щоб жити
Дізнатися, хто ти є, тож який твій хід?
Ломота в тілі потроху пускає
Отямившись знаєш, знаєш
Роби те, що мусиш
Роби те, що маєш
Людина літає, крил не має
Себе то рятує, то ламає
Себе то рятує, то ламає
І на землі місце все шукає
Людина літає, крил не має
Куди не ступає – все чіпає
Себе то рятує, то ламає
І на землі місце все шукає
Людина
Людина
Людина
Людина
Людина
Людина
Людина
Людина літає, крил не має
Куди не ступає – все чіпає
Себе то рятує, то ламає
І на землі місце все шукає
Тікала стежкою уявною
Себе загнала
Зліва, справа нікого
