Нехай усі говорять
Холодний вітер за плечі обіймав
Я пам'ятаю в той вечір ти сумував
Комусь дзвонив і на когось так чекав
Та як зловив ти мій погляд – серце вкрав
Нехай усі говорять – крадіжка
Тебе я закохала лиш трішки
У тебе закохалась по вуха
Пробач мала
Нехай усі говорять – це сором
А ми з тобою плаваєм морем
І хвилі нас здіймають у гору
Пробач мала
Срібло місяця манить, мене манить
І тепер не зупинить, не зупинить
Я попала у капкан минулих ран
Поглинає як туман твій океан
Руки, зорі і парфум и вітру шум
І так солодко на серці зникне сум
Знаю що не мій, та не маю протидій
Я вже втратила свій сон, це твій полон
В казки є фінал и закінчиться наш бал
Але поки дихаємо в унісон
Нехай усі говорять – крадіжка
Тебе я закохала лиш трішки
У тебе закохалась по вуха
Пробач мала
Нехай усі говорять – це сором
А ми з тобою плаваєм морем
І хвилі нас здіймають у гору
Пробач мала
