Весною завше легко
Пірнаю у потік
Нічого не даремно
Не підбираю слів
Дехто мовчить аж поки
Не втратить власний спокій
Та тільки ми напроти
Пустили берега
Вірші складаю легко
Як тане білий сніг
Гуляють лісом мавки
Голії з голови до ніг
Трава лоскоче тіло
І місяць молодий
А юність нам шепоче
То кращий спогад твій
Вдох видих і живи
Прокинься навесні
Слова не мають сенсу
Бо музика в мені
Вдох видих і живи
Прокинься навесні
Слова не мають сенсу
Бо музика в мені
Ночі бувають довгі
Та довше тільки сни
І сплю я завше взимку
Прокинусь навесні
Слова не мають сенсу
Шаленії думки
Давай но більше перцю
Вдох, видих і живи
Вдох видих і живи
Прокинься навесні
Слова не мають сенсу
Бо музика в мені
Вдох видих і живи
Прокинься навесні
Слова немають сенсу
Бо музика в мені
