Ніхто не чує

Скільки б не думали люди

Треба просто відчути

Всі невпевнені всюди

Сумніви - атрібути

Кулаками в повітря так довго

І все знову стало нікчемним

Ти уже не дитина

Працювати повинен

А я сяяти буду ще більше

Рік за роком і я все ближче

Не знаю чи потрібен я у цій ніші

Стану свій, або буду лишній

Мільйони імен, сотні чисел

І між ними так тісно

Та я сяяти буду ще більше

А може і вище

Перший не зайшов, то зайде інший

Через чорний

Руками ми ліпили все в дитинстві

Ну й годі

Як би не старався бути готовим, та перший млин комом

Струна на тон вище, голос тремтить фоном

Нехай ніхто не чує, я заримую

Ти мене знайдеш, я буду там, де зорі

В небесах

Над містом

А я сяяти буду ще більше

Рік за роком і я все ближче

Не знаю чи потрібен я у цій ніші

Стану свій, або буду лишній

Мільйони імен, сотні чисел

І між ними так тісно

Та я сяяти буду ще більше

А може і вище

Я знаю сотні падінь

Змінюють всесвіт навіки

Лиш осягти й зрозуміти

Й на скелі світ збудувати

Бо кожен шрам то є виклик

Й, залікувавши всі рани

Я стану більше, ніж сонце

Що не закрити руками