Ранок, ранок змиє наші сни
Тиша вкриє зайві думки
Дотик відчуваю, ти дозволь — я дозволяю
Ми впадем від землі до небес
Давай не поспішати, більше нас не наздогнати
Ніколи нікому, ніколи нікому
Ніколи нікому, ніколи нікому
Ніколи нікому, ніколи нікому
Ніколи нікому, ніколи нікому
Ніколи нікому
Що це за стежка, по якій ведеш мене?
Що нас чекає, вільних у думках людей?
А що це за стежка, де шукаємо скарби?
Врешті-решт ми залишаємось самі
А що це за стежка?
Більше нас не хвилює час
Інші хвилі рухають нас
Дотик відчуваю, ти дозволь — я дозволяю
Ми впадем від землі до небес
Давай не поспішати, більше нас не наздогнати
Ніколи нікому, ніколи нікому
Що це за стежка, по якій ведеш мене?
Що нас чекає, вільних у думках людей?
А що це за стежка, де шукаємо скарби?
Врешті-решт ми залишаємось самі
А що це за стежка?
(Ніколи нікому, ніколи нікому)
(Ніколи нікому, ніколи нікому)
(Ніколи нікому, ніколи нікому)
(Ніколи нікому)
А що це за стежка?
(Ніколи нікому, ніколи нікому)
(Ніколи нікому, ніколи нікому)
(Ніколи нікому, ніколи нікому)
(Ніколи нікому)
Що це за стежка, по якій ведеш мене?
Що нас чекає, вільних у думках людей?
А що це за стежка, де шукаємо скарби?
Врешті-решт ми залишаємось самі
А що це за стежка?
А що це за стежка?
А що це за стежка, по якій ведеш?
А що це за стежка?
