Метелики із живота летять
Щоб покинуть нас
Ми більше нікому, нічого зовсім не винні
Цунамі затопить шалені наші серця
Назавжди вирину із спогадів твоїх обіймів
Я пам'ятаю день, як ти пішла від мене
Як ти закрила двері
Як він тебе попросив
Я пам'ятаю день як він пішов від тебе
Як ти палала в небі, я не вірив тобі
Метелики із живота летять
Щоб залишить нас
Ми більше нікому, нічого зовсім не винні
Цунамі затопить шалені наші серця
Назавжди вирину із спогадів твоїх обіймів
А Там на балконі дим
Він з Martini запустив
На вушках його казки в які повірила ти
Не переглянуте кіно
Вже ніч давним давно
Вже свічки догоріли, а їм все одно
Але, але він там, за високими горами
За дикими полями насправді живе
Задурманив і в туман
На вустах його обман
Всі повідомлення твої
Я не читаю не пиши
Метелики із живота летять
Щоб залишить нас
Ми більше нікому, нічого зовсім не винні
Цунамі затопить шалені наші серця
Назавжди вирину із спогадів твоїх обіймів
Я вирину... Я вирину
Ми більше нікому, нічого зовсім не винні
Я вирину... Я вирину
Назавжди вирину із спогадів твоїх обіймів
