У вікнах вже згасли вогні
Я зі страхами у кімнаті одні
Блукаю в своїй голові
Шукаючи відповіді
Чому я не бачу снів
Мене вбиває буденність цих днів
Не хочу прокинутись вранці
Цей день принесе лиш біль
Кожен день лягаю спати
З мрією що не прокинусь
Як цей смуток подолати
Я не хочу більше страждати
Кожен день лягаю спати
З мрією що не прокинусь
Як цей смуток подолати
Я не хочу більше страждати
Я не хочу більше страждати
Сірі будні
Сірий я
Закриваю пальцем небо
Ти мене не зупиняй
Моя пісня давно вмерла
Ти так хочеш бути мною
Забирай кайдани
Тільки треба й буде взяти
Мої усі рани
Нелюбов батьків
Та нестабільну психіку
Тяжкий алкоголізм
Зайву самокритику
Мої нічні кошмари
І сильну параною
Тривожний нахуй стан
Повну меланхолію
Вирване без жалю
Бідне блять дитинство
Повне моїх сліз
Невдале само*ивство
Життя моє також
Можеш забирати
Я не хочу більше страждати
Кожен день лягаю спати
З мрією що не прокинусь
Як цей смуток подолати
Я не хочу більше страждати
Кожен день лягаю спати
З мрією що не прокинусь
Як цей смуток подолати
Я не хочу більше страждати
Закривай скоріш свої очі
Я покажу тобі все що захочеш
Сни від реальності не врятують
Скільки блять можна
Все це так тупо
Моє серце
Не може впустити
Твою любов як
З пластику квіти
Моя радість це
Нічого не знати
Я не хочу більше страждати
Більше страждати
Більше страждати
Більше страждати
Я не хочу
Більше страждати
Більше страждати
Більше страждати
Більше страждати
Я не хочу
Більше страждати
