Зведені три
Їхні шляхи
Виділили
Давні Боги
Кожному з них
Свої сили
Ріки течуть
Гори ростуть
Світ не зупинявся
Настав час, щоб
Перший узрів
Що його так
Непокоїть
Скільки років
Ще йому тут
У неволі
Жити собі
Знаючи лиш
Що не буде дому
Ніколи, а
Другий ішов
Серед промов
І прокльонів
Лишились там
Дім і любов
За спиною
Кров'ю труїв
Своє нутро
Пошуками
Щастя, пропащий він
Створював світ
Правила всі
І кордони
Манило їх
Слухати сміх
І промови
Спрага веде
Може і вб'є
Та переконався:
Ніколи не
Зра-
Дить
Слух,
Серце і доля!
Їх завжди було троє тут!
Бо-
Жий
Дух
Щиро говорить:
Батько і син далі разом не йдуть
Сміх
Плач
Смерть
Завжди по колу...
Вони тисячу років тут!
В до-
Бру
Путь
По трикутнику знову
Колись хтось з них змінить маршрут
Знали б вони,
Давні Боги,
Що накоять
Нащо їм це?
Кожній душі
Давати волю
Знайдемо час ще
Розповісти,
Спершу в нас є ще третя
Ой, де ж вона?
Третя із них
Хотіла щось
Чого - не знала
Блискавкою
З боку у бік
Її кидало
Ріки текли
Гори росли
Вона переконалась
Знов згадала, що
Зра-
Дить
Слух,
Серце і доля!
Їх завжди було троє тут!
Бо-
Жий
Дух
Щиро говорить:
Батько і син далі разом не йдуть
Сміх
Плач
Смерть
Завжди по колу...
Вони тисячу років тут!
В до-
Бру
Путь
По трикутнику знову
Колись хтось з них змінить маршрут
