Вітер

Як торік

Проводжала я вільний вітер за край,

Наказала

йому: "Ти на дивний цвіт не зважай,

Повертайся у поле, тебе чекатиму я",

Повернувся

мій вітер, не сам, а з ним та весна.

Щастя зрадило, зрадило, зрадило, зрадило нам,

Я одна, я одна, я одна, а ти більше не сам.

Я благаю вас люди, не вірте, не вірте словам,

Відтепер я не вірю ні веснам, ні вільним вітрам.

Як торік

Ти назвав мене любою, любою,

А весна

Стала нашою згубою, згубою,

Вітру в полі шукати не стану я, стану я

Вільною не по волі і вірною болю.

Щастя зрадило, зрадило, зрадило, зрадило нам,

Я одна, я одна, я одна, а ти більше не сам.

Я благаю вас люди, не вірте, не вірте словам,

Відтепер я не вірю ні веснам, ні вільним вітрам.

Як торік

Ти убив мене зрадою, зрадою,

Від тоді я

Про тебе не згадую, згадую,

Від тоді

Подих твій в полі не ловлю, не ловлю,

Просто вітру

Всерівно, що я його ще люблю, люблю, люблю.

Щастя зрадило, зрадило, зрадило, зрадило нам,

Я одна, я одна, я одна, а ти більше не сам.

Я благаю вас люди, не вірте, не вірте словам,

Відтепер я не вірю ні веснам, ні вільним вітрам.