В руках тліє мить, як осколок інакший
І спогад, як укол, бадьорить всевидяще
Суть будувалась подавно, як сталь
Повсякденність скрасить правди вуаль
Сигнатура випалює свій рідкий яд
Наливаю в капкан свою душу розряд
Наливаю в капкан
Наливаю в капкан
Наливаю в капкан
Думи меланхолічні
А рухи вже хаотичні
Не чіпляє мене циклічність
Це ще так тобі незвично
Настрій полуничний
Думи меланхолічні
Не чіпляє мене циклічність
Це ще так тобі незвично
Божевілля в крові з відтінками раю
Сьогодні можливо собі довіряю
Місячні фази дають ще розряд
Перед очима текстури горять
Реальність свідомо холодно йшла
Випиваючи душу з самого дна
Це ще так
Це ще так
Це ще так
Так незвично
Думи меланхолічні
А рухи вже хаотичні
Не чіпляє мене циклічність
Це ще так тобі незвично
Настрій полуничний
Думи меланхолічні
Не чіпляє мене циклічність
Це ще так тобі незвично
