Шепотом стишеним листя тріпочеться
Блима багряним вогнем
Чорна земля спочиває натомлена
З спокоєм в серці своїм
Крильми сталевими круки заорали
Неба бліду височінь
З Заходу квапиться дрібними кроками
Вічна владарка дощів
Осінь велична вернула з-за обрію
В золоті тануть ліси
Смуток і жаль залишай у минулому
Їх за водою пусти
В росах бринить, розсипається іскрами
Сонця проміння руде
Не зволікай, жодна мить не повториться
Все за водою піде
Груші старезні, літами покручені
Слухають гомін вітрів
Це вже було, це ще буде в майбутності
Плин до скінчення часів
Очі озер пеленою затягнуті
Все огортає туман
Лиш щиросердним відкриється істина
Вільна від кривд і оман
Осінь велична вернула з-за обрію
В золоті тануть ліси
Смуток і жаль залишай у минулому
Їх за водою пусти
В росах бринить, розсипається іскрами
Сонця проміння руде
Не зволікай, жодна мить не повториться
Все за водою піде
