Балада Про Принцесу

Дальня путь лежить Через хмари і небес блакить Та в чужім краю Не знайде вона любов свою Бо вбиває золото красу Неначе дитина Принцеса луків Володарка лісу Тварин і птахів В некошених травах Серед лілей Дитиною світла... Тільки не знайшла Все, до чого прагнула душа Золото й парча Залишили опік на плечах І отруту смерті на устах Неначе дитина Принцеса луків Володарка лісу Тварин і птахів В некошених травах Серед лілей Дитиною світла... Вона була неначе дитина Принцеса луків Вона одна — володарка лісу Тварин і птахів Зростаючи в некошених травах Серед лілей Вона була променем світла Але ніхто не в силах згасити сонце В безодні зла Ніхто не в силах спинити розталь Вір, я жива... Вона була неначе дитина Принцеса луків Вона одна — володарка лісу Тварин і птахів Зростаючи в некошених травах Серед лілей Вона була променем світла