Замріяна морем, небом сонячним
Босоніж біжить по мілині
Ще така наївна і безпомічна
І ще так далеко дні сумні
А вночі за обрій зорі котяться
Вслід за сонцем місяць вирина
Літо пролетить та ще воротиться
Як на крилах ластівки весна
Сонце світла чиста омріяна
Сонцем любов'ю зернятко зв'яне
Сонце немов очей твоїх дихаю
Сонцем найяскравішою віхою
Їжачком сидить в рушник огорнута
І тремтить морозиво в руках
Та неначе час в течії омуту
Полумить замерла у очах
Мамина усмішка і чудне каре
Знаю я ти воля його була
Значить він пробачив мені вже все
Ось така життєва формула
Сонце світла чиста омріяна
Сонцем любов'ю зернятко зв'яне
Сонце немов очей твоїх дихаю
Соцнем найяскравішою віхою
