Я все ще обираю свій відстрочений літак
У кому був упевнений не став би більше так
Гортаю старі спогади - збираються слова
Що комом в горлі зібрані
Згори моя душа
А пам'ятаєш, як було?
Ми рахували дні
Нам нескінченних викликів
Забутих номерів
Ти більше не торкнешся всіх отих моїх частин
Я більше не пробачу, я залишуся один
Мокрими очима мене не зупинити
Тебе не відпустити, бо всередині є квіти
Лихо моїм нервам, лихо твоїм крилам
Хтось тремтить від болю
Для когось більш немає неба
Мокрими очима мене не зупинити
Тебе не відпустити, бо всередині є квіти
Лихо моїм нервам, лихо твоїм крилам
Хтось тремтить від болю
Для когось більш немає неба
Зрештою, все добре, ти маєш свої шрами
Ти маєш свою долю
Допоки світло сяє губами вже цілуєш
Когось, хто наче янгол - жене від тебе хмари і вгору підіймає
А я на тому ж місті, стою і непохитний
Волію озирнутись і побачить небо чисте
У темряві похмурій, я бачу лише спогад
Пробач мене за щирість і я тебе пробачу
Мокрими очима мене не зупинити
Тебе не відпустити, бо всередині є квіти
Лихо моїм нервам, лихо твоїм крилам
Хтось тремтить від болю
Для когось більш немає неба
Мокрими очима мене не зупинити
Тебе не відпустити, бо всередині є квіти
Лихо моїм нервам, лихо твоїм крилам
Хтось тремтить від болю
Для когось більш немає неба
Для когось більш немає неба
Лихо моїм нервам, лихо твоїм крилам
Хтось тремтить від болю
Для когось більш немає неба
