Усе минає швидко, та дещо з тобою на віки
В руці клацає крікет, в мене на все одні ліки
Нема бажання слухати чи говорити
Про те, чий човен краще, замість того, щоб плити (Тому)
Тому вже більше не цікаво з ними
Я мандрував у зливи, холод гартував ці рими
Мої думки ставали сірими, німими
Та рятувала музика, стискала, як обійми
Люди навколо, та я один
Ділюся з мікрофоном тим лайном, яке я прожив
Скільки таких, як ти, здалося в пошуках перспектив
Та, якщо вже обрав дорогу, то топи аж до стертих шин
Ритми, зі мною лиш ритми
Знов там, де не маю бути, рахую години
Всі в пошуках легкої слави, завжди у гонитві
Можливо, я навіть сплутав себе з ними
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
А потім я почав думати, чи справді я так люблю
Чи, може, це просто звичка, без якої погано сплю
Як скручена папіроса в найчарівнішому саду
Де наче без неї добре, але все-таки затягнув
Бо не вмітимеш вже інакше, та цей біт за мене все скаже
В режимі авіа ґаджет, щось пишу в блокноті, як завше
Мені нема, на що скаржитись: життя буває і важче
Я роблю свою роботу, тому залишаюся вдячним
Ця музика тягне в омут
В ньому як вдома, але я в ньому тону (Ага)
Маю холодну кров, бо плаваю серед акул (Ага)
Доля може буть щедра, але все ж має ціну
Для когось більше, для когось менше
Та це ніколи не нуль
Ритми, зі мною лиш ритми
Знов там, де не маю бути, рахую години
Всі в пошуках легкої слави, завжди у гонитві
Можливо, я навіть сплутав себе з ними
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
Та це не я, а-а
