Я майже звик не згадувати тебе щодня
Та інколи здається, що ти у ліжку поряд...
Я з часом зрозумів
Поранених сердець не полагодити мов зламаних речей
Вже не підходить ключ до замкнених дверей
За ними я і ти
Щоб знав куди занесе
Життєва дорога нас
То я б повернув тебе
Принаймні в останній раз
Не маю куди піти
То мабуть мені вже час
Я б не відпустив тебе
Принаймні в останній раз
Поламаний, на самоті, я звик, що дім - це там, де ти
В моїх думках твій голос зник, я майже звик...
Та з часом зрозумів
Поранених сердець не полагодити мов зламаних речей
Вже не підходить ключ до замкнених дверей
За ними я і ти
Щоб знав куди занесе
Життєва дорога нас
То я б повернув тебе
Принаймні в останній раз
Не маю куди піти
То мабуть мені вже час
Я б не відпустив тебе
Принаймні в останній раз
