Баста

В абетці моїй стало більше літер У тижні моєму все менше днів Приходиш, як сонце Зникаєш, як вітер І я не встигаю всього, що хотів І я не встигаю всього, що хотів І я не встигаю вловити, сказати І я вистигаю, як кинутий жар Ти числа мої Очищаєш від значень Ти ноти мої Вимиваєш дощем Тебе я не знаю Не чую й не бачу А лиш відчуваю Як внутрішній щем Basta! А, може, basta! Може basta! А, може, basta! Тривожна і вперта Свавільна і дика Болотяні трави - то сестри твої З тобою я чуюсь не чоловіком А краєм дороги чи краєм землі Краєм дороги чи краєм землі Чекаю на милість, чигаю на здобич Черкаючи строфи і сірники Я сам вже не знаю Чи можу і хочу І скільки усе Протриває іще І тільки так гостро Щодня і щоночі Тебе відчуваю Як внутрішній щем Basta! А, може, basta! (Basta!) Може вже, basta! (Basta! Basta!) А, може, basta! Може, basta! Може вже, basta! Basta! (Basta!)