Ми діти

Ми діти, що грають в дорослих Ми плачем, коли нас не чують Так хочеться бігати босим Та люди Ми діти, що грають в дорослих Ми плачем, коли нас не чують Так хочеться бігати босим Та люди побачать і взують Так легко пробачати, коли були малі Не страшно в ігри грати з життями дітворі Обняти маму й тата, поки ті ще живі Знати, що поруч з ними ми від зла захищені Так хочеться стрибати й радіти дрібниці На ніч казку читати, що там на полиці В село на кожне свято до бабці на млинці Глянути діду в очі, в милі зморшки на лиці Ми діти, що грають в дорослих Ми плачем, коли нас не чують Так хочеться бігати босим Та люди побачать і взують Ми діти, що грають в дорослих Ми плачем, коли нас не чують Так хочеться бігати босим Та люди побачать і взують І прийде той час за крок до вічності І згадаєм ми свої погрішності Що було, як є і що залишиться Вітка дерева-життя колишеться І прийде той час за крок до вічності І згадаєм ми свої погрішності Що було, як є і що залишиться Вітка дерева-життя колишеться Ми діти, що грають в дорослих Ми плачем, коли нас не чують Так хочеться бігати босим Та люди побачать і взують Ми діти, що грають в дорослих Ми плачем, коли нас не чують Так хочеться бігати босим Та люди побачать і взують