Коли буде видніти шпиль церкви
То залишиться якихось двадцять метрів
І можна буде сховати ношу в хащі
Дерева поскрипували, зухвало опускали гілки
Щоб навмисно зачіпати тім'я, зривати шапки
Бо й в повній, непролазній темноті
Обличчя не заховати за балаклавами
Чи капюшонами
Чорний пакет був важким, під собою смачно гнув землю, трощив хмиз
Чорний пакет хотів спалахнути, бо вправно розкидував іскри з під себе
Таке бачив перший
Захеканий, спітнілий, зажурений
Знову показався місяць, цього разу на кілька секунд
І освітив погнуту траву за ними
Тепер і трава буде фосфором сяяти
Через всі нетрі, виказуючи схованку
Таке думав другий
Кульгаючи на ліву кінцівку
Перевів подих, насупив чоло і рушив слідом
