Я стою у пітьмі
Осліплих домів
Під моїми ногами
Мости із бичків
Літо пахне як мрія та сеча з кустів
Літо пахне смолою нікотинових псів
Я хочу вдягти
На цей мікрорайон
Свою куртку, в ній
Немає нічого
Я дивлюсь крізь жах
На потрісканий асфальт
Наче на того
Ким я ледь не став
Я мовчу в дрімоті
Охриплих дворів
У крамницях ховаю
Свої думки
Що літо ніби кіно
Не буває сумним
Кіно на яке
Я втратив квитки
Я хочу вдягти
На цей мікрорайон
Свою куртку, в ній
Немає нічого
Я дивлюсь крізь жах
На потрісканий асфальт
Наче на того
Ким я ледь не став
