Із серця вирвеш

Із серця вирвеш, проклянеш,

зітреш ім’я моє з долоні,

на павутинці попливеш

через нічні моря бездонні.

Пливи, пливи, немає меж

твоїй неміряній свободі!

Єдиний знак собі знайдеш -

маленьку цяточку на сході.

І ясновидцем станеш ти,

вчитаєш з неба все, що буде:

тобі судилося пливти

лише до мене звідусюди,

І знов питати, чи люблю,

і знов нетямитись в прокльоні,

І серцю завдавать жалю,

і кров стирати із долоні