Постій, хоч шлях буває іноді непростим
Я давно хотів сказати: Прости
Послухай, я без тебе ніби пустий
Пусти мене в свої обійми знову —
Благаю я, а потім
Побіжимо додому під дощем
Як раніше, квіти найніжніші у твоє волосся
Що потрібно ще?
Наші думки один одного так просять
Щоб хоч на мить усе знову почалося
І нехай ми колись вкотре розбіжимося
Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся
Наші думки один одного так просять
Щоб хоч на мить усе знову почалося
І нехай ми колись вкотре розбіжимося
Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся
Ще хоча б раз зловити погляд на собі
Ще хоча б раз почути: Тільки не іди, о-о
Я знов страждаю від свідомої мети
Та врятувати мене можеш тільки "Цьом" ти
Ти, тільки в тобі моя правда
Промінь сонця в середині листопада
Не важливо, як довго й далеко іти
Якщо поруч з моїми будуть твої сліди
Тону в твоїх очах
Я тону в твоїх очах — допоможи
Наші думки один одного так просять
Щоб хоч на мить усе знову почалося
І нехай ми колись вкотре розбіжимося
Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся
Наші думки один одного так просять
Щоб хоч на мить усе знову почалося
І нехай ми колись вкотре розбіжимося
Дозволь ще раз торкнутись до твого волосся
