Відчиниш знову ти вікно своє погожим ранком
З якого я колись давно дивився на світанки
Вікно так близько на стіні, і знову я сторонній
Тебе побачив у вікні, неначе на іконі, неначе на іконі
Ти у вікні, ти у вікні зустрінеш цвіт ранковий
Немов у сні, немов у сні тебе я бачу знову
Минають дні, минають дні, і вже сивіють скроні
Ти у вікні, ти у вікні, неначе на іконі
Як під вікном твоїм іду, ти дивишся байдуже
На щастя я, чи на біду твій спокій не порушу
Ти поруч, ти у далині, і мчать літа мов коні
А ти для мене у вікні, неначе на іконі, неначе на іконі
Ти у вікні, ти у вікні зустрінеш цвіт ранковий
Немов у сні, немов у сні тебе я бачу знову
Минають дні, минають дні, і вже сивіють скроні
Ти у вікні, ти у вікні, неначе на іконі
Ти у вікні, ти у вікні зустрінеш цвіт ранковий
Немов у сні, немов у сні тебе я бачу знову
Минають дні, минають дні, і вже сивіють скроні
Ти у вікні, ти у вікні, неначе на іконі
Минають дні, минають дні, і вже сивіють скроні
Ти у вікні, ти у вікні, неначе на іконі
